Чи правильно говорить ваш малюк

Формування мовлення малюка найактивніше відбувається у дошкільному віці.  Тому в цей час батькам особливо варто слідкувати за тим, щоб дитина опановувала навички і вміння правильно говорити. Дефекти мовлення треба виправляти якомога раніше, аби уникнути проблемив майбутньому. У питанні, як вчасно розпізнати проблеми з „неслухняним язичком", вам допоможуть поради від логопедів і лікарів.
Психологи виділяють загалом два типи дітей відповідно до розвитку мовлення: „балакуни  та „мовчуни".

Перший тип дуже активний, комунікабельний. Такі малюки постійно люблять щось розповідати, запитувати і легко адаптуються до нових умов. „Балакуни" зазвичай раніше за інших своїх однолітків починають говорити.

„Мовчуни", за словами психологів, більш схильні до споглядання. Вони починають говорити пізніше, але їхнє мовлення майже завжди чітке і без дефектів. Головне для таких малюків, щоб їх слухали та розуміли, тому батьки мають бути особливо уважними до слів дітей цього типу.
Визначення, до якого саме типу - „балакунів" чи „мовчунів" - належить ваша дитина, допоможе виробити оптимальну модель поведінки у процесі спілкування з малюком. Однак якщо у 2-3 роки дитина не заговорила, варто звернутися до логопеда.
Основними тривожними дзвіночками для прийняття цього рішення можуть стати такі підстави:
1. Малюк плутає звуки. Дитина неправильно вимовляє слова: переставляє їх, замінює одні звуки іншими. Скористайтеся невеличким тестом для більшої певності: зробіть так, аби малюк
не бачив ваших губ, і запропонуйте йому повторити за вами деякі слова. Обирайте слова, де чергуються голосні та приголосні: „песик", „телефон", „будинок"... Якщо дитина легко повторює їх, вам не варто хвилюватися.
Систематичні помилки можуть свідчити про порушення звукового сприймання. Це означає, що малюк не розрізняє схожих звуків і не може запам'ятати слова, які важко вимовляти. У такому разі логопед допоможе вирішити проблему.

2.  Говорить у ніс. Таке порушення має насторожити батьків. Причина може бути в аденоїдах. Але якщо лікар-отоларинголог (ЛОР) не виявив порушення, це може свідчити про неузгодженість роботи артикуляційного апарату і носоглотки. Виявити це легко, такий звук виникає, коли дитина говорить і не дихає носом. Піднесіть до обличчя малюка дзеркало і попросіть щось сказати. Якщо поверхня дзеркала запотіває лише біля рота, необхідно звернутися до спеціаліста.

3.  Розтягує голосний. Малюк нормально вимовляє звуки, але голосні тягне (чимось схоже на заїкання). Якщо така вимова з'явилася після стресу, необхідно відразу звернутися до лікарі За відсутності стресового фактора причиною такої вимови може бути копіювання малюком когось авторитетного для нього (героя мультфільму, близьких людей). Серйозно поставтеся до цього, адже копіювання згодом може перерости у звичку і спричинити серйозний дефект мовлення.

4.   Погано вимовляє слова. Складається враження, що дитина розмовляє з повним ротом.

За таких обставин знадобиться допомога логопеда у тренуванні артикуляційних м'язів та корекції мовлення.

5. Малюк мовчить. Коли малюк засмучений, він "тихо плаче, радість виявляє лише усмішкою. Говорить дуже рідко і погано повторює за вами слова. Це може бути викликано тим, що ви мало спілкує­теся з дитиною. Якщо так - негайно треба виправ-ляти ситуацію.

Коментуйте свої дії, розповідайте про роботу, за­питуйте малюка про щось. Уважно стежте, чи будуть зміни. Якщо малюк продовжує мовчати, варто звернутися до спеціаліста. ) Серед основних ознак порушення  розвитку мо­влення дитини відповідно до віку дошкільника також прийнято вважати:

- якщо малюк у віці 2 років не показує частини тіла, які йому називають, або рідних на світлинах;

       - якщо в 2,5 роки не знає різниці між поняттями „великий" і „маленький";

 - у 3 роки не може переказати короткі вірші та казки, не може назвати своє ім'я та прізвище. Малюка ніхто, крім матері, не розуміє;

- у 4 роки не знає жодного вірша, назв кольорів. Крім того, дитина не вимовляє жодного шиплячо­го чи свистячого звука;

 - у 5-5,5 років дитина не вимовляє звуки [л] і [р]. За словами логопедів, причини таких порушень різноманітні. Це можуть бути негативні фактори

в період вагітності чи пологів, відсутність достат­ньої уваги до малюка (йдеться не лише про за­няття з дитиною, а й саме про спілкування), часті хвороби, інфекції і травми до 3 років, спадкові чинники, анатомічні особливості щелепно-лицевого апарату тощо.

На неправильний розвиток мовлення впливає навіть надмірне смоктання пальця дитиною.

Ця мила дитяча звичка дійсно здатна завдати доволі серйозних проблем у процесі формування вимови

 Таким чином, будьте уважні до свого малюка. Так­тично виправляйте помилки у мовленні дитини. Якщо малюк неправильно вимовляє звук, не смійтеся над ним, не сваріть. Підтримуйте ди­тину і хваліть навіть за незначні успіхи. У грі та при навчанні користуйтеся книгами з картинка­ми - дітям важко сприймати слова, відірвані від зображень. Нехай дитина взаємодіє з усіма членами родини, давайте їй доручення. Особли­во позитивно на мовлення дошкільника впливає розвиток дрібної моторики рук, тому корисними будуть ігри з дрібними іграшками, малювання, аплікації тощо. Запам'ятайте, що найкращим при­кладом для дитини є ви самі, зокрема й у процесі розвитку мовлення. Тож чим правильніше, без „сюсюкання", говоритимете ви з дитиною, тим правильнішим буде її мовлення.

 

Джерело: Чи правильно говорить ваш малюк. - //Пізнайко 2014.- с.10